Перед канікулами про безпеку дорожнього руху

На першому засіданні Колегії Міністерства освіти і науки в оновленому складі (29.04.14) Міністр освіти і науки Сергій Квіт зауважив, що необхідні зміни у ставленні кожного до особистої безпеки, у вихованні культури у дотриманні всіма учасниками дорожнього руху встановлених правил поведінки, тому освіта, має пряме відношення до вирішення цього питання.

Головний спеціаліст з безпеки життєдіяльності Григорій Гребницький звернув увагу членів Колегії на проблему дорожньо-транспортного травматизму серед вихованців, учнівської та студентської молоді.
За його словами, в Україні щороку відбувається майже 200 000 дорожньо-транспортних пригод, в яких 40 000 осіб отримують травми, а понад 5 000 осіб гинуть. Рівень смертності внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні (102 особи на 1 млн. жителів) значно перевищує показники таких країн, як Швейцарія (49 осіб), Німеччина (62 особи).

За словами Григорія Гребницького, у результаті здійснення відповідними державними органами заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі тих, що вживаються Міністерством освіти і науки, вдалося зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод, зокрема пригод з тяжкими наслідками, підвищити рівень безпеки дорожнього руху в цілому.

Порівнюючи 2013 рік з попереднім 2012 роком, кількість дорожньо-транспортних пригод зменшилася на 2,8 відсотки, що складає 5559 випадків (з 196411 до 190852). На 126 менше скоєно автопригод із постраждалими, що означає зниження на 0,4 відсотка.

Кількість учасників дорожньо-транспортних пригод зменшилася на 11529 ociб (з 391815 до 380286), що становить 2,9 відсотків. З них кiлькiсть загиблих зменшилася на 399 ociб (з 5131 до 4732) або 7,8 відсотків, кiлькiсть травмованих учасників дорожнього руху зменшилася на 44 особи (з 37519 до 37475), що складає 0,1 відсотка. 

Пропонуємо матеріали для проведення занять з питань безпеки дорожнього руху.

 МЕТОДИЧНІ    РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо проведення в загальноосвітніх навчальних закладах занять з питань безпеки дорожнього руху

Добровольський І.Ю.,

головний спеціаліст відділу кадрового забезпечення та

профілактичної роботи ДАЇ у Чернівецькій області

           На сьогодні в Україні ми дотримуємось Правил дорожнього руху, які діють з  1  січня 2002 року - це основні правила поведінки всіх учасників дорожнього руху. Знати і виконувати правила поведінки на вулиці повинні всі учасники дорожнього руху: і дорослі, і діти.

Усі ми багато разів на день користуємося вулицями та дорогами тих міст, містечок І сіл, у яких живемо, або й просто любимо прогулятись тихої днини рідною вулицею. Проте чи завжди ми пам'ятаємо, що, вийшовши за поріг домівки, стаємо учасниками дорожнього руху і заради своєї безпеки повинні орієнтуватись у складній ситуації на дорозі, самостійно приймати рішення. Допомагає нам у цьому знання відповідних правил поведінки.

До речі, коли виникли перші правила поведінки на дорозі? Так от, перші правила виникли більше двох тисячоліть тому. Ще в першому столітті до нашої ери Юлій Цезар заборонив колісницям з'являтися на вулицях Риму вдень, це створювало реальну небезпеку жителям міста. У Європі спробували ввести правила руху кінних екіпажів у XXVII столітті, а в Росії перші правила і відповідальність за їх порушення було введено в 1683 році.

Минав час. Змінювалось життя, з'явились сучасні автомобілі. Відповідно змінювалися і правила. Для того, щоб на дорогах було безпечно, весь автотранспорт підкоряється суворим законам вуличного руху.

        У кожній країні багато роблять для того, щоб на дорогах було безпечно, щоб було добре і зручно. І суворо стежать, щоб усі виконували правила дорожнього руху. Хто ж слідкує за тим, щоб не порушувалися закони вулиць І доріг? Так, Державна автомобільна інспекція - ДАІ. Це спеціальний підрозділ працівників міліції - людей зірких і уважних. Вони стежать за порядком на дорогах нашої країни. Вони оберігають життя і здоров'я людей.

Вивчення правил безпечної поведінки на дорозі  рекомендуємо розпочинати з їх основи - порядку та принципів, що визначають організацію всіх процесів руху на дорогах нашої країни.

Розділ І

(рекомендовано для проведення занять з учнями молодших класів)

Учасники дорожнього руху: пішоходи

Умови безпечного переходу дороги

Спільною частиною для руху пішоходів і автомобілів є пішохідний перехід. Для вибору моменту переходу треба визначити, чи не створює автомобіль для пішохода небезпеку. Існує три випадки, за яких можна переходити дорогу.

Перша умова безпечного переходу дороги: автомобіль далеко - можна переходити. Якщо автомобіль знаходиться на відстані більше 150 м до місця переходу, то це означає, що автомобіль далеко.

Друга умова безпечного переходу дороги: окремий автомобіль стоїть можна переходити. Водій зважив на наміри пішохода перейти дорогу, зупинився і пропускає його. У цьому випадку автомобіль знаходиться дуже близько до пішохода, тому спостерігати за ним треба безперервно. А якщо автомобіль знаходиться поблизу і рухається, то він створює небезпеку.

Водій, який не бачить пішохода і сповільнює рух автомобіля з інших причин, може ввести пішохода в оману. Тому ступати на перехід можна, коли автомобіль повністю зупинився перед пішохідним переходом. Не зайвим буде подивитися на водія, визначити, куди спрямований його погляд, чи бачить він тебе. Інколи водії рукою дають знак "Я тебе бачу - переходь". Це і є сигнал безпечного переходу.

Третя умова безпечного переходу дороги: всі автомобілі стоять - можна переходити. На регульованих перехрестях переходити дорогу можна на зелений сигнал пішохідного світлофора. У цей час для автомобілів, з якими перетинається напрям руху пішохода, на транспортному переході вмикається червоний сигнал. Автомобілі повинні зупинитися. Ступати на перехід можна у випадку, який описаний у другій умові, автомобілі повністю зупинилися і пропускають пішохода.

Безпечний інтервал при переході вулиці

Коли автомобіль рухається, він небезпечний. Небезпека його в тому, що у випадку наїзду на пішохода автомобіль може покалічити або навіть смертельно травмувати його. Удар автомобіля буде небезпечний незалежно від того, якою частиною буде здійснено наїзд на пішохода.

Під час руху автомобіль може зміщуватися праворуч або ліворуч. Зміщення відбувається через коливання автомобіля на шинах, розгойдування на ресорах. Під дією зовнішніх сил автомобіль зміщується до краю проїзної частини, і водію доводиться повертати кермо, щоб утримати автомобіль по центру смуги руху. Зміщення автомобіля також може бути, якщо водій

об'їжджає перешкоду (вибоїну, нерівність, каналізаційний- люк) на проїзній частині, або водій змінює смугу руху, гальмує. Автомобіль може зміщуватися в межах смуги руху. Під час такого зміщення переміщується і зона ураження автомобіля. Чим більша швидкість автомобіля, тим на більшу відстань убік він зміщується. Зона ураження автомобіля з його можливим відхиленням разом складають зону небезпеки автомобіля, ширина якої визначається шириною смугою руху. Ширина смуги руху 3,0 - 4,0 м. Межі смуги руху - це бордюрний камінь або лінія розмітки, які можна розглядати як і межі небезпеки, якою є автомобіль.

Знаходитися на межі зони небезпеки (стояти на бордюрному камені, на лінії розмітки) також небезпечно, але не настільки, як знаходитися в зоні небезпеки автомобіля. Небезпека на межі зони небезпеки (бордюрного каменя, дорожньої розмітки), де знаходиться пішохід, полягає в тому, що автомобіль, відхилившись у бік пішохода, може зачепити його дзеркалом, антеною, бампером, ручкою дверей тощо і потягти за собою. Ураховуючи це, у випадку руху автомобіля пішохід повинен очікувати можливості переходу на певній відстані до межі небезпеки, який називається резерв безпеки. Ця відстань позначена зеленим кольором. Відстань між пішоходом і бічною поверхнею автомобіля називається інтервалом безпеки. І чим більша швидкість автомобіля, тим він має бути більшим.

Перехід дороги на нерегульованому перехресті

ПЕРЕХРЕСТЯ ЛІВОРУЧ

Перехід дороги здійснюється через пішохідні переходи, які влаштовують,-біля перехресть. Перехрестя утворюється перетином або приляганням проїзних частин. Нерегульоване перехрестя - це перехрестя, на якому черговість руху визначають самі водії та пішоходи згідно з Правилами дорожнього руху. Нерегульовані перехрестя позначаються дорожніми знаками "Пішохідний перехід" та дорожньою розміткою "Зебра". За дорожньою розміткою визначається і ширина переходу - межі ділянки, якою можна переходити дорогу.

Якщо під час переходу перехрестя ліворуч, то послідовність огляду проїжджих частин буде такою:

1. Озирнутися назад.

2. Подивитися ліворуч.

3. Подивитися прямо.

4. Подивитися праворуч.

За кожним напрямком пішохід повинен оцінити дорожню ситуацію та визначити: автомобіль стоїть - пропускає, автомобіль далеко, автомобіля на ділянці наближення нема. Ці три ознаки безпечного переходу перевіряються за кожним напрямком. Якщо хоч одна з умов не виконується, на перехід ступати небезпечно. Від переходу дороги треба утриматися до поліпшення дорожньої ситуації та знову оглянути ділянки наближення в зазначеній послідовності: 1 - НАЗАД, 2 - ЛІВОРУЧ, 3 - ПРЯМО, 4 -ПРАВОРУЧ.

ПЕРЕХРЕСТЯ ПРАВОРУЧ

Зверніть увагу на те, що якщо перехрестя праворуч, то послідовність огляду дорожньої обстановки інша. У цьому випадку послідовність огляду ділянок наближення проїзних частин біля перехрестя буде такою:

1. Подивитися ліворуч.

2. Озирнутися назад.

3. Подивитися праворуч.

4. Подивитися прямо.

Повторюю: за кожним напрямком пішохід повинен оцінити дорожню ситуацію та визначити: автомобіль стоїть - пропускає, автомобіль далеко, автомобіля на ділянці наближення нема. Ці три ознаки безпечного переходу перевіряються за кожним напрямком. Якщо хоч одна з умов не виконується, на перехід ступати небезпечно. Від переходу дороги треба утриматися до поліпшення ситуації та знову оглянути ділянки наближення в зазначеній послідовності: 1 - ЛІВОРУЧ, 2 - НАЗАД, 3 - ПРАВОРУЧ, 4 - ПРЯМО.

Перехрестя, на яких світлофори відсутні або несправні (вимкнені всі сигнали), або світлофор працює в режимі жовтого блимання, також вважаються нерегульованими.

Якщо на перехресті є ввімкнений світлофор або регулювальник, то це регульоване перехрестя. Рух через таке перехрестя здійснюється за іншими правилами.

Перехід дороги на регульованому перехресті

Черговість руху інтенсивних транспортних і пішохідних потоків на вулицях регулюють за допомогою світлофорів. Рух автомобілів регулюється трисекційними транспортними світлофорами. Рух пішоходів регулюється двосекційними пішохідними світлофорами. Значення сигналів таке - червоний забороняє рух, зелений дозволяє. Біля перехресть для пішоходів влаштовують пішохідні переходи. Межі цих переходів позначають відповідною дорожньою розміткою.

Перехрестя, на яких світлофори відсутні або несправні (вимкнені всі сигнали), або світлофор працює в режимі жовтого блимання, відносяться до нерегульованих.

Якщо на перехресті є ввімкнений світлофор або регулювальник, то це врегульоване перехрестя. Рух через таке перехрестя здійснюється за іншими правилами.

Перехід проїзної частини за умов обмеженої оглядовості

Дорожньо-транспортні пригоди за участю дітей при умовах обмеженої оглядовості трапляються дуже часто.

Оглядовість - це спроможність пішохода спостерігати за дорожньою обстановкою на всі боки. Обмежена оглядовість - це видимість ділянки дороги, яка обмежена крутими поворотами або пагорбами, придорожніми спорудами,, насадженнями та іншими об'єктами, а також ^ автомобілями, що стоять або рухаються. Обмежена оглядовість створює хибну думку: "автомобіля не видно,

значить безпечно". У населених пунктах будівлі та зелені насадження, що розташовані поблизу дороги, створюють певні труднощі в оцінці дорожньої обстановки перед переходом вулиці. У випадку, коли частина вулиці закрита від спостереження якоюсь перешкодою, пішоходу необхідно діяти наступним чином: підійти до краю перешкоди, зупинитися, обережно визирнути з-за неї і визначити "що там?" — чи є автомобіль, який для неї небезпечний. Якщо безпечно, то здійснити перехід.

При обмеженій оглядовості пішоходи не тільки ні в якому разі не повинні виходити на Проїжджу частину без зупинки, а шукати місце, де дорога добре проглядається на всі боки на достатній відстані 150 - 200 м.

Сам вид предметів, що заважають вільному огляду вулиць, повинен сприйматися пішоходом як сигнал небезпеки і як рекомендація до підвищеної обережності. Учні на вулиці мають навчитися не поспішати. Дійшли до дороги - зупиніться! Тепер поспішати не можна. Оберіть місце для переходу і роздивіться. Чим менше кут оглядовості, тим більше має бути витрачено часу для огляду дороги.

Крім того, пішохід своїми діями (підійти ближче та визирнути) може впливати на умови оглядовості, створюючи собі в необхідних випадках достатню зону огляду.

Розділ ІІ

(рекомендовано для проведення занять з учнями середніх класів)

Засоби регулювання дорожнього руху

Головними засобами організації дорожнього руху є дорожні знаки, дорожня розмітка та світлофори.

ДОРОЖНІ ЗНАКИ

Відповідно до нормативних документів установлено сім груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно-вказівні, сервісу і додаткової інформації (таблички). Кожний знак (табличка) має свою нумерацію. Перше число позначає номер групи, друге - порядковий номер" знака в групі. Якщо знак або табличка має різновид (наприклад, знак 5.35.1 «Пішохідний перехід»), то в цьому випадку використовується третє число номер різновиду знака.

Попереджуючі знаки. Загальна ознака попередження - трикутник білого тла з зовнішньою облямівкою червоного кольору. Ці знаки інформують про характер небезпеки і розташовуються перед небезпечною ділянкою дороги, рух по якій вимагає вжиття відповідних обстановці заходів.

Знаки пріоритету. Загальної ознаки нема, знаки мають різну форму: трикутник, прямокутник, ромб, коло, восьмикутник білого, червоного або блакитного тла. Вони вказують черговість проїзду перехресть, перетинів окремих проїзних частин і вузьких ділянок дороги.

Забороняючі знаки. Загальна ознака заборони - коло білого, червоного або блакитного тла із зовнішньою облямівкою червоного кольору. Ці знаки вводять або скасовують визначені обмеження руку, їх установлюють безпосередньо перед тією ділянкою, де введено обмеження або заборону.

Наказові знаки. Загальна ознака знаків - коло блакитного тла. Ці знаки вводять або скасовують визначені режими руху, які обов'язкові для всіх або тільки для визначених учасників руху, їх установлюють безпосередньо перед ділянками дороги, де цей режим введений.

Інформаційно-вказівні знаки. Загальна ознака вказівки - прямокутник блакитного, зеленого, жовтого або білого тла. Ці знаки інформують водіїв та інших учасників руху про особливості дорожньої обстановки, найменування

населених пунктів і порядку проїзду, установленні режимів руху на окремих ділянках вулиць і доріг.

Знаки сервісу. Загальна ознака - прямокутник блакитного тла. Вони інформують про розташування відповідних об'єктів, призначених для обслуговування транспортних засобів, пасажирів і водіїв.

Знаки додаткової інформації (таблички). Загальна ознака знаків цієї групи - прямокутник білого тла. їх застосовують для уточнення або обмеження дії інших знаків.

СВІТЛОФОРИ

Для регулювання дорожнього руху застосовують світлофори із сигналами зеленого, жовтого і червоного кольорів. Сигнали, як правило, мають форму кола і розташовані вертикально або горизонтально. Світлофори діляться на дві групи - транспортні і пішохідні. Вони можуть мати вертикальне або горизонтальне розташування сигналів. Установлена така послідовність розташування сигналів - зверху вниз або зліва направо: червоний, жовтий, зелений. У будь-якому випадку значення сигналів світлофора таке: червоний та жовтий - рух заборонено, зелений — рух дозволено.

Пішоходи під час переходу дороги повинні керуватися в своїх діях пішохідними світлофорами. У випадку відсутності пішохідного світлофора треба зважати на сигнали транспортного світлофора.

Блимання зеленого сигналу означає, що за кілька секунд буде ввімкнено сигнал, що забороняє рух.

Постійне блимання жовтого сигналу означає, що перехрестя нерегульоване.

На залізничних переїздах встановлюють світлофор з трьома світловими сигналами. Якщо рух через залізничний переїзд заборонено, вмикають два червоних сигнали, які поперемінно блимають. Якщо рух через залізничний переїзд дозволено, умикають сигнал білого кольору.

ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА

До дорожньої розмітки відносяться лінії та інші позначення на проїзній частині та дорожніх спорудах. Розмітка проїзної частини звичайно використовується в сполученні з дорожніми знаками і світлофорами. Вона встановлює порядок дорожнього руху, напрямок руху по дорогам.

Основне призначення розмітки - упорядкування руху транспортних потоків по проїзній частині. Розмітка на поверхні дорожніх споруд попереджає водіїв про небезпеку, яку можуть представляти інженерні споруди й елементи облаштування доріг для автомобілів. Лінії горизонтальної розмітки мають білий колір.

Будова вулиці та її облаштування

Проїзна частина призначена для руху автомобілів. Автомобілі рухаються правими смугами руху. Поздовжня дорожня розмітка поділяє проїзну частину на смуги руху. На проїзній частині також розташовані трамвайні колії, що прокладені посередині вулиці, а біля краю тротуару - зупинки маршрутних транспортних засобів. Перетин проїзних частин утворюють перехрестя, що бувають регульовані (тут регулювання черговості руху через перехрестя здійснюється за допомогою транспортних і пішохідних світлофорів, а також спеціальних рухів регулювальника) та нерегульовані (черговість руху через нерегульоване перехрестя визначають водії та пішоходи самі за Правилами дорожнього руху).

Пішоходи повинні рухатися по тротуарах. Для безпечного переходу проїзної частини пішоходи користуються пішохідними переходами. В основному пішохідні переходи влаштовують біля перехресть. При інтенсивному русі пішоходів перехід можуть влаштувати поза перехрестям. Межі пішохідного переходу визначаються розміткою. Нерегульовані пішохідні переходи позначаються знаками "Пішохідний перехід". Найбільш безпечним є підземний перехід та надземний (місток), які повністю виключають перетин пішохідних і транспортних потоків.

Пріоритети в дорожньому русі

Пріоритети в дорожньому русі - це встановлена система взаємовідносин між учасниками дорожнього руху згідно з Правилами дорожнього рух, на підставі якої визначається порядок користування дорогою. Пріоритети в дорожньому русі між його учасниками встановлюються таким чином.

Рейковий транспорт (поїзд, трамвай) завжди мають переважне право на рух перед автомобілями та пішоходами.

Пішоходи на нерегульованих переходах мають переважне право на рух перед автомобілями.

Пріоритети в черговості руху змінюються на перетинах за допомогою дорожніх знаків та сигналів регулювальників або світлофорів.

Таким чином, до технічних засобів організації дорожнього руху відносяться, крім знаків та розмітки, дорожні світлофори, їх застосовують для регулювання черговості руху автомобілів і пішоходів на перехрестях та пішохідних переходах. Виконання дорожніх сигналів та засобів регулювання обов'язкове для всіх водіїв та пішоходів.

Основні правила руху дорогою

Рухатися дорогами треба правою крайньою смугою, не створюючи перешкод для руху іншим учасникам руху.

При під'їзді до перехресть доріг треба стежити за знаками і дорожньою розміткою і, якщо перехрестя нерегульоване, його необхідно проїжджати за відповідними правилами:

1. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі незалежно від напрямку їхнього подальшого руху. Головною вважається дорога з будь-яким покриттям відносно до дороги без покриття (ґрунтової) або дорога, позначена дорожніми знаками „Головна дорога". Вимога поступитися дорогою позначається знаками „Дати дорогу" або „Проїзд без зупинки заборонено". Коли головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії, що рухаються по ній, повинні керуватися правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг. Цим же правилом повинні керуватися водії, що рухаються по другорядним дорогам.

2. На перехресті рівнозначних доріг водій трамвая (поїзда) незалежно від напрямку руху має переважне право на рух перед водіями автомобілів.

3. Водій повинен поступитися дорогою транспортним засобам, що наближаються справа до перехрестя («правило правої руки»).

4. При повороті ліворуч або розвороті водій повинен поступитися дорогою транспортним засобам, що рухаються із зустрічного напрямку прямо і праворуч, а також трамвая попутного напрямку.

5. При повороті ліворуч або праворуч водій транспортних засобів повинен пропустити пішоходів, що переходять проїзну частину дороги, на яку він повертає.

6. Наближаючись до нерегульованого позначеного пішохідного переходу, водій повинен знизити швидкість або зупинитися, щоб пропустити пішоходів, що вступали на перехід.

7. При зміні смуги руху треба пропустити тих, хто вже рухається цією

смугою руху.

8. В усіх випадках для пропуску транспортних засобів, водії яких мають переважне право на рух, забороняється виїжджати за СТОП-лінію, зі знаком „Перетинання з головною дорогою", а при її відсутності - на проїзну частину пересічної дороги.