Василь Семенович Стус, видатний український поет, прозаїк, дисидент, герой України (2005, посмертно).
Василь Семенович Стус народився в селянській
родині 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької
області. У 1939 році, аби уникнути примусової колективізації, батьки
переселилися в місто Сталіно (сьогодні Донецьк). Василь зі срібною медаллю
закінчує Донецьку міську школу та у 1954 році вступає на історико-літературний
факультет педагогічного інституту.
Ще під час навчання Василь почав писати та
перекладати з німецької вірші. Після здобуття вищої освіти Стус працює вчителем
української мови і у 1959 році у «Літературній Україні» публікує свої перші
вірші.
У вересні 1965 Стус разом з Іваном Дзюбою,
В'ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьом взяв участь в акції протесту закликаючи
партійних керівників і населення столиці засудити арешти української
інтелігенції. Це був перший громадсько-політичний протест в Радянському Союзі у
післявоєнний час. За участь у цій акції його відраховано з аспірантури. Після
цього за ним постійно слідкували агенти КДБ.
Літературна діяльність Стуса та його постійна
критика радянської системи призвели до першого арешту у 1972 році. Наступні 8
років за антирадянську агітацію та пропаганду Василь провів в мордовських і
магаданських таборах та золотих копальнях. Більшість віршів, що поет писав у
засланні, вилучалися та знищувалися.
У травні 1980 року він був знову заарештований,
визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років
примусових робіт і 5 років заслання. В таборах Василя було замордовано
наглядачами і 4 вересня 1985 він помер.
https://www.youtube.com/watch?v=MlnhewY92Jc
Немає коментарів:
Дописати коментар