пʼятниця, 27 березня 2015 р.

28 березня - 90 років від Дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка

В історії кожної національної  культури  залишаються  визнані майстри, які  своєю  самовідданою і натхненною працею  вірно  служили  народові,  прославляючи українське  мистецтво  на  всіх  континентах планети.
Серед таких відомих митців одне з почесних місць  належить  талановитому  українському  співакові,  народному  артисту  України,  профессору  Дмитру  Гнатюку.  Багато років його неповторний за красою  тембр, задушевний  голос,  відомий  у найвіддаленіших куточках нашої країни і всього світу – чарівний, рівний у всіх регістрах   лірико-драматичний  баритон  широкого  діапазону утверджує  невичерпну красу і животворну  силу  рідної  української пісні, зігріває  мільйони людей теплотою,   несе їм радість, надію, розраду.
 Напередодні ювілею, в рамках роботи курсів підвищення кваліфікації заступників директорів шкіл з виховної роботи,  курсанти відвідали музей Дмитра Михайловича в Мамаївському ЗНЗ І-ІІІ ст. №2 Кіцманського району
 Розповіді екскурсоводів перепліталися з піснями, які найбільше любив співати Дмитро Михайлович та спогадами рідної сестри Минодори Михайлівни. 
Якби зібрати всі букети квітів, які подарували співакові за понад шістдесят років творчої діяльності, то це була б територія, може, більша за футбольне поле. Якби виміряти довжину всіх доріг під час гастрольних поїздок (літаком, поїздом, автобусом, автомобілем), які за життя здолав Дмитро Михайлович, то, певно, можна було б досягти Місяця. Якби зібрати разом усі публікації різними мовами, присвячені його виступам в Україні та на різних континентах, то вийшло б багатотомне видання.
Він співав не тільки для Сталіна, Хрущова й Брежнєва, а й у простих сільських будинках культури по всій Україні, а також у багатьох престижних залах зарубіжних країн. Як це вдалося простому буковинському хлопцеві? Як розгадати феномен величі митця, дивовижне поєднання в ньому простоти й аристократизму, від спілкування з яким кожен стає одухотворенішим, прекраснішим, благороднішим?!   
Творчу роботу Дмитра Михайловича – співака, режисера, професора-викладача – високо було оцінено ще радянським урядом. Він одержав звання народного артиста СРСР, низку орденів і медалей, а також звання Героя Соціалістичної Праці. Із цим званням його вітали з усіх кінців Союзу. Дуже зворушливою була телеграма відомого поета Расула Гамзатова з Дагестану: «Поздоровляю. Радію. Кидаю свою шапку вище Кавказьких гір». Немало високих нагород співак одержав і в незалежній Україні, найзначніша серед яких – звання Героя України з орденом Держави і Зіркою.
І сьогодні Дмитро Гнатюк працює і повен нових планів і задумів, дбайливо плекає талановиту молодь і щедро передає свій досвід юним співакам. А вчити і згадувати Гнатюкові є про що, адже йому аплодував увесь світ. Минають роки, змінюються смаки, приходять нові покоління, а пісні “Безмежнеє поле” М. Лисенка, “Два кольори”, “Сніг на зеленому листі”, “Ясени”,“Цвітуть осінні тихі небеса”, “Україно моя” О.Білаша,"Чорнобривці” В.Верменича, “Гей, браття­ опришки” А.Кос­Анатольського “Моя стежино”,
“Пісня про рушник” П. Майбороди, “Черемшина”, Михайлюка,  “Осіннє 
золото” І.Шамо та інші твори – звучать на всіх континентах  земної  кулі, бо там вони вперше звучали у  виконанні Д.Гнатюка.


28 березня вся шкільна родина Мамаївського ЗНЗ І-ІІІ ст. №2 буде вітати земляка з ювілеєм. А в понеділок, 30 березня, відбудеться урочистий концерт, присвячений 90-річчю з Дня народження митця великої душі.

Немає коментарів:

Дописати коментар